Золотий м'яч ФІФА 2011 — друга церемонія нагородження найкращих футболістів та тренерів світу, що відбулася 9 січня 2012 року. Нагородження проходило в 8 номінаціях: найкращий футболіст та футболістка року, найкращий тренер чоловічих та жіночих команд, найкращий гол року, нагорода президента ФІФА, нагорода Фейр-плей та символічна збірна року.
Зміст
1Найкращий футболіст світу
1.1Цікаві факти
2Найкращий тренер світу[2]
3Найкраща футболістка світу
4Найкращий жіночий тренер світу
5Символічна збірна світу ФІФА
6Найкращий гол року (Премія Пушкаша)[3]
7Премія президента ФІФА
8Нагорода Фейр-плей
9Примітки
10Посилання
Найкращий футболіст світу
Це було 56-те вручення нагороди найкращому футболістові в історії для «Франс Футбол» та 21-те — для ФІФА. У попередні роки французький журнал проводив опитування серед журналістів, а ФІФА — тренерів і капітанів національних збірних світу. З 2010 році ці три опитування об'єднали в одне, причому кількість журналістів уже ніхто не обмежував. В голосуванні могли брати участь представники усіх країн, що є членами ФІФА.
Перед проведенням опитування організаторами був складений попередній список з 23 претендентів на нагороду.
Кожен із членів журі обирав трьох футболістів, які, на його думку, є найкращими гравцями світу. За перше місце нараховували 5 очок, за друге — три, за третє — одне очко.
Це третій із восьми «Золотих м'ячів» отриманих Ліонелем Мессі. Він також став другим футболістом, після Мішеля Платіні, який тричі поспіль виграв це трофей.
Ліонель Мессі п'ятий рік поспіль потрапляє у трійку найкращих за підсумками опитувань. Аргентинець наздогнав лідерів за кількістю призових місць Мішеля Платіні та Франца Бекенбауера — в усіх по 5 подіумів.
Хаві Ернандес третій рік поспіль посідає 3-тє місце за підсумками опитувань.
26 років поспіль в заліку опитувань відсутні представники Угорщини, які до того були постійними учасниками опитувань. Також протягом 24 років поспіль відсутні представники Шотландії, по 17 — Бельгії та Австрії, 13 — Хорватії.
Втретє поспіль в заліку опитувань не було представників Італії. До цього італійські гравці згадувалися в анкетах респондентів протягом 23 років поспіль.
Вп'ятнадцяте лауреатом трофея став представник іспанської першості. Лідером за цим показником залишався італійський чемпіонат — 18 трофеїв, в іспанської першості було 15 трофеїв, у німецької — 9, англійської — 6 трофеїв.
9 клубів — це другий найменший показник в історії опитувань. Меншу кількість клубів було зафіксовано у 2010 році — 8.
«Барселона» перевершила рекорд року для однієї команди — 8 футболістів. Раніше найбільшу кількість гравців (по 7) серед номінантів мали «Мілан» (1995) та «Манчестер Юнайтед» (1999).
Всього за 56 років проведення опитувань в анкетах загалом були згадані 680 футболістів зі 194 клубів. Футболісти «Ювентуса» та мадридського «Реала» були згадані хоча б одного разу у 44 опитуваннях, «Барселони» — у 42, «Інтернаціонале» та «Манчестер Юнайтед» — у 39, «Мілана» та «Баварії» — у 38, «Ліверпуля» — у 24, «Аякса» — у 21, «Фіорентіни», «Арсенала» та «Тоттенгем Готспур» — у 19, «Кельна» — у 17, «Олімпік» (Марсель) — у 16, «Роми», «Црвени Звезди» та «Бенфіки» — у 15, празької «Дукли», «Гамбурга» та київського «Динамо» — у 14 опитуваннях.
Лідером за кількістю футболістів, які фігурували за історію опитувань щотижневика «Франс Футбол» був мадридський «Реал» — 45 гравців, «Барселону» представляли 43 гравці, «Ювентус» — 40, «Мілан» та «Манчестер Юнайтед» — по 35, «Інтернаціонале» — 29, «Баварію» — 25, «Ліверпуль» — 22, «Аякс» — 21, «Арсенал» — 16, «Лаціо» — 14, «Кельн», марсельський «Олімпік» та «Челсі» — по 13, київське «Динамо» — 12, «Бенфіку» — 11 футболістів.
Вперше в опитуваннях були згадані футболісти 2 клубів — «Анжи» та «Сантуса». Загальна кількість клубів чиї представники потрапляли в загальний залік опитувань досягла 194.
Загалом 680 згаданих в анкетах гравців за історію проведення опитувань представляли 52 країни. Лідерами за кількістю таких футболістів були Німеччина — 62, Італія — 58 та Англія — 55 гравців. У десятку лідерів також входили Франція — 51, Іспанія — 49, Нідерланди — 38, СРСР — 29, Югославія — 25, Португалія — 24, Швеція та Бразилія — по 23 гравці.
Франц Бекенбауер також залишався лідером за кількістю потраплянь у 10-ку найкращих — 11 разів, за ним розташовувалися Мішель Платіні та Йоган Кройф — по 9, Еусебіу та Герд Мюллер — по 8, Боббі Чарлтон, Джанні Рівера, Карл-Гайнц Румменігге, Зінедін Зідан та Тьєррі Анрі — по 7 разів. Ліонель Мессі та Кріштіану Роналду по 5 разів потрапляли у підсумкову десятку.